-
1 fellow
1. n1) розм. людина; парубок, хлопець, малийjolly fellow — веселий товариш по чарці, веселун; компанійський хлопець
queer fellow — дивак, чудило
old fellow — старий, старик; друзяка
2) товариш, побратимfellows in arms — соратники, товариші по зброї
3) аспірант; стипендіат, який займається дослідницькою роботою5) (F.) дійсний член наукового товаристваF. of the Royal Society — член Королівського наукового товариства (у Великій Британії)
6) парна річ, парний предмет, пара7) хтось рівний (за званням тощо)8) амер., розм. залицяльник9) знев. тип2. v1) знайти (підібрати) пару* * *I n1) людина, чоловік, хлопець, малий; тип2) товариш, побратим3) аспірант; стипендіат, який займається дослідницькою роботою; молодший науковий співробітник коледжу або університету ( у Великій Британії)4) ( Fellow) член ради коледжу, університету5) ( Fellow) дійсний член наукового товариства6) парна річ, парний предмет, пара; хто-небудь рівний (за положенням, званням)7) aмep. "молодий чоловік" (про коханого, нареченого); поклонникII aякий належить до тієї ж групи ( людей)III v1) знайти, підібрати пару2) звертатися по-приятельськи, фамільярно ( до кого-небудь) -
2 coequal
-
3 ranking
1. n1) розташування; розстановка2) спорт. класне місце у змаганніto achieve ranking — а) здобути (посісти) класне місце у змаганні; б) одержати спортивний розряд
2. adj1) амер. вищестоящий; вищий за званням (за становищем)ranking element — військ. вища інстанція, вищий орган
2) військ. старший за званням3) високопоставлений; який займає високе становищеsecond ranking member of... — другий за старшинством член (комітету тощо)
4) важливий, помітний5) спорт. класний, першокласний* * *I n1) розташування; розміщення2) cпopт. класне місце в змаганні3) cпeц. ранжування; розміщення за ступенем важливостіII a1) aмep. вищестоящий, який стоїть вище за званням, положеннямranking element — вiйcьк. вища інстанція
the ranking member of the embassy — глава посольства; вiйcьк. старший за званням; високопоставлений; який займає високе положення; важливий, помітний
2) cпopт. першокласний, класний -
4 inferior
1. n1) підлеглий2) друк. підрядковий знак2. adj1) низький, нижчий (за рангом тощо)inferior grade — військ. нижче звання
3) поганий, кепський4) друк. підрядковий* * *I n1) особа, яка стоїть нижче за положенням, рангом, званням2) пoлiгp. підрядковий знакII a2) низький, нижчий за положенням, званням, рангомinferior court — юp. нижча судова інстанція
3) нижчий за значенням, достоїнством, цінністю, сортом, якістю5) більш пізній6) пoлiгp. підрядковий -
5 superordinate
1. nстарший за званням (за посадою); начальник2. adjвищий за класом (ступенем тощо)* * *I nстарший за званням або посадою; начальникII aлог. який переважає за класом, ступенем -
6 precede
v1) передувати2) іти (бути, перебувати) попереду3) подавати перед (чимсь)4) переважати, мати вище становище (звання тощо)5) бути важливішим* * *[pri'siːd]v1) передувати2) бути, знаходитися або йти попереду; подавати ( що-небудь перед чим-небудь); робити застереження ( перед чим-небудь)3) перевищувати, бути вищим за положенням, посадою, званням; перевершувати за важливістю -
7 rank
1. n1) ряд, низка2) шеренга, шерега3) pl (the ranks) армія; військова служба4) pl рядовий і сержантський склад (в Англії тж other ranks)5) порядок; струнке розташування6) звання, чин; гідність; посада, службове становище; ранг (дипломатичний тощо)all ranks — військ. весь особовий склад; усі офіцери і солдати; усі без винятку
7) категорія, розряд, клас8) високе становищеpride of rank — пихатість, зарозумілість
9) стоянка таксі10) горизонтальна лінія (на шахівниці)rank and file — а) військ. рядовий склад; солдати, рядові; б) рядові представники (члени) (організації); в) звичайні люди
to take rank with smb. — а) військ. бути рівним з кимсь за званням; б) бути з кимсь однієї категорії
2. adj1) буйний, пишний, розкішний (про рослинність)2) зарослий3) тучний, родючий, жирний (про ґрунт)4) розм. сильний; потужний; швидкий5) густий; численний6) згірклий, зіпсований, протухлий, вонючийrank butter — згіркле (ївке) масло
to grow rank — згіркнути, протухнути, зіпсуватися
7) огидний, мерзенний, брутальний8) явний, очевидний; справжній, сущий9) грубий, цинічний, паскудний10) розпусний, хтивий11) надмірний3. v1) шикувати в шеренгу; ставити в ряд2) шикуватися, вишиковуватися в рядto rank past — проходити шеренгами, проходити урочистим маршем; дефілювати
3) класифікувати; відносити до певної категорії; давати оцінку4) належати до певної категорії5) займати (посідати) певне місце6) займати вище становище; бути старшимto rank smb. in age — бути старшим від когось за віком
7) займати високе становище; посідати перше місцеrank off — виступати в похід (шеренгами, строєм)
* * *I n1) ряд2) вiйcьк. шеренга; ( the ranks) pl армія; військова служба; pl рядовий, сержантський склад ( other ranks)3) порядок; струнке розташування4) звання; чин; достоїнство; посада, службове становище; ранг ( дипломатичний)rank badge — вiйcьк. знак розрізнення; категорія, розряд, клас; високе положення
persons of rank — аристократія; високопоставлені особи
II vpride of rank — зарозумілість; мaт. ранг
1) шикувати в шеренгу; вишиковувати в ряд; розставляти; шикуватися в шеренгу; шикуватися в ряд; проходити шеренгами; мaт. ранжувати, розташовувати в порядку зростання або спадання2) класифікувати; відносити до якої-небудь категорії; давати оцінку; відноситися до якої-небудь категоріїto rank as a citizen — мати статус громадянина, користуватися правами громадянства; займати, посідати яке-небудь місце
3) aмep. займати, посідати більш високе положення; бути старшим; займати високе положенняIII a1) буйний, пишний, розкішний ( про рослинність); який надмірно розрісся; зарослий2) c-г. тучний, родючий ( про ґрунт)IV a1) прогірклий, зіпсований, тухлий, смердючий2) огидний, мерзеннийrank injustice — кричуща несправедливість; явний, сущий; страшенний
3) грубий, цинічний, паскудний -
8 upper
1. n1) звич. pl передок (носок) черевика2) pl гетри, гамаші3) розм. верхнє місце (у вагоні)4) верхня щелепа; верхній зуб2. adj1) верхній2) вищий (за чином, званням)3) що належить до другої половини (десятиріччя тощо)the upper ten thousand — верхівка суспільства, аристократія
U. House — верхня палата (палата лордів — у Великій Британії; сенат — у США)
upper works — а) надводна частина корабля; б) голова
* * *I n1) pl перед черевика2) pl гетри, гамаші3) верхнє місце ( у вагоні)4) верхня щелепа або верхній зуб5) гір. шпур, що встає6) cл. збуджувальний наркотик, стимулянт••II ato be (down) on one's uppers — ходити в стоптаних черевиках; не мати грешей, бути в скрутному становищі
1) верхнійupper jaw [lip] — верхня щелепа [губа]
upper deck — верхня палуба ( корабля); польотна палуба ( авіаносця)
upper storey — верхній поверх; "макітра", "горище", upper water гiдp. верхній бьєф
upper works — мop. надводна частина ( судна); надбудови; cл. голова, мізки; вуличний, верхній ( про одяг)
2) вищий (по посаді, чину)4) гір. що повстає ( про шпур)••to have /to get/ the upper hand — взяти верх, здолати, виграти
См. также в других словарях:
генерал-хорунжий — ого, ч. Друге за ступенем генеральське звання, а також особа з цим званням у військах УНР, Директорії, УПА, польських арміях тощо … Український тлумачний словник
герой — я, ч. 1) Видатна своїми здібностями і діяльністю людина, що виявляє відвагу, самовідданість і хоробрість у бою і в труді. || Особа з цим званням. 2) чого. Людина, яка втілює основні, типові риси певного оточення, часу, певної епохи тощо. 3)… … Український тлумачний словник
обов'язок — зку, ч. Те, чого треба беззастережно дотримуватися, що слід безвідмовно виконувати відповідно до вимог суспільства або виходячи з власного сумління. || перев. мн. Певний обсяг роботи, сукупність справ, межі відповідальності і т. ін., що… … Український тлумачний словник
середній — я, є. 1) Який міститься, знаходиться в середині, між двома особами, предметами, смугами і т. ін.; який однаково віддалений від кінців, країв чого небудь. || Другий за віком із трьох (дітей, братів, сестер). •• Сере/дній па/лець палець,… … Український тлумачний словник
старшинство — I старш инство а, с. 1) іст. Посада, звання старшини (у 5 знач.). 2) заст. Збірн. до старшина 3). II старшинств о а/, с. Першість порівняно з іншими за віком, становищем, званням і т. ін. •• За старшинство/м відповідно до віку, становища, звання… … Український тлумачний словник
титулувати — у/ю, у/єш, недок., перех. Називати згідно з титулом, званням, чином і т. ін. || Називати, іменувати когось за родом занять, діяльності тощо … Український тлумачний словник
залежний — (який перебуває під чиєюсь владою, впливом, підкоряється комусь), підпорядкований, підрядний; підвідомчий (залежний від якоїсь організації, відомства тощо); підвладний, підлеглий (який залежить від старшого званням, посадою і под.); підневільний… … Словник синонімів української мови
